Шлях до зцілення: студія “Senator Laser” пропонує видалення тягару наслідків війни на шкірі Війна залишає свої сліди не лише в душах, але й на тілах людей. Травматичні тату, отримані внаслідок вибухів, стають постійним нагадуванням про пережиті жахіття. Ганна Лукач, фахівець з видалення тату та власниця студії “Senator Laser”, пропонує безкоштовну допомогу у видаленні таких тату для військових та громадян, які постраждали від вибухів. Ганна забезпечує надійне та безболісне видалення травматичних тату, залишених від горіння вибухових речовин. Що таке травматичне тату? Травматичне тату – це не те, що ви обираєте в салоні… Це залишки горіння вибухових речовин, які можуть вкластися на вашу шкіру під час вибуху. На жаль, такі “татуювання” не змиваються і можуть мати різну форму та розмір, залежно від обставин вибуху. Проте, цьому є рішення! Чи є видалення травматичного тату медичною процедурою? Видалення травматичного тату більше належить до сфери косметології, адже воно не потребує прямого контакту з кров’ю, а впливає лише на верхній шар шкіри.   Ваш досвід у видаленні тату, Ганно? Мій шлях до професії розпочався з інженерно-технічної освіти, де я здобула знання в галузі приладобудування, зокрема оптичних приладів. Ці знання стали фундаментом для подальшого розвитку у сфері лазерного видалення тату. Я пройшла практично всі доступні  навчальні курси з видалення тату в Україні, адже постійне прагнення до самовдосконалення та допомоги людям стало моєю метою. Зараз я здобуваю другу освіту за спеціальністю “Медсестра”, адже вірю та 100% знаю, що знання та досвід у сфері медицини роблять процес видалення тату максимально безпечним та комфортним для клієнтів. Сьогодні я маю власну студію лазерного видалення тату Senator Laser, де протягом 5 днів на тиждень дарую людям “нове, вільне життя” без травматичних нагадувань про минуле. Які проблеми виникають з травматичними тату? Головна проблема полягає в тому, що частинки вибухових речовин, що знаходяться в шкірі, мають темний колір і можуть мати різні форму та розмір. Це не лише естетичний дискомфорт, але й постійне нагадування про травматичний досвід. Скільки триває видалення травматичного тату? Процедура видалення травматичного тату у військових зазвичай триває близько 30 хвилин. Це майже так само, як видалення звичайних тату чи перманентного макіяжу. Однак важливо зазначити, що перед самим видаленням майстру може знадобитися більше часу, щоб пояснити принцип дії лазера та його вплив на шкіру. Чи є протипоказання до видалення лазером? Лазерне видалення тату є одним з найбезпечніших методів, адже лазерний промінь впливає лише на пігмент малюнка, не пошкоджуючи цілісність шкіри. З загальних міркувань, перед процедурою рекомендується переконатися, що ваш стан здоров’я задовільний. Протипоказання до процедури схожі з тими, що й для лазерної епіляції. Вагітність і годування груддю, цукровий діабет, інфекційні захворювання шкіри, онкологічні захворювання та інші. Чи є якісь міфи або помилкові уявлення про видалення травматичних тату, які ви б хотіли розвінчати? На жаль, поширене невірне уявлення, що видалення травматичних татуювань лазером неможливе, і вони залишаються на все життя. Насправді, сучасні лазерні технології дозволяють видаляти значну частину або навіть повністю видаляти травматичні татуювання у багатьох випадках.   Як отримати послугу видалення травматичного тату безкоштовно? У 2023 році студія Senator Laser долучилася до ініціативи Ярослава Вінниченка, тренера з видалення тату, і надає послуги з видалення травматичних тату для військових безкоштовно. «процедура виконана спеціалістом Ярославом Вінніченко» Це наш внесок у спільну перемогу та підтримка тих, хто захищає Україну. Знайти студію Senator Laser можнна за адресою: м. Ужгород, вул. Швабська 71 або зателефонуйте за номером: 0997006660 Разом ми зробимо крок до вашого нового, вільного від травматичних спогадів життя.

Щороку в Ужгородському національному університеті восени проходить мистецький конкурс художньої самодіяльності “Студентська весна”. Цей захід є одним з наймасштабніших у нашому університеті, проте цьогоріч він побив усі рекорди. Також за довгий час, цього разу на сцену вийшов медичний факультет №2. Найбільше глядачам запам’ятався пісенний номер дівчини Дії Девгун, яка вийшла на сцену з піснею Celine Dion – “My Heart Will Go On”. Вона закохала публіку у свій голос та кожен з присутніх у залі, хто знав слова, підспівували їй.   Дія Девгун, талановита студентка медичного факультету №2, яка не лише блискуче опановує знання, але й активно втілює їх у своє насичене життя. У цій ексклюзивній розмові Дія поділиться своїми думками про те, що значить бути молодим науковцем в Україні, як вона знаходить натхнення та які у неї плани на майбутнє.   Звідки ти приїхала до нас? Я приїхала до вас з Індії і наразі навчаюсь у місцевому університеті вже шостий рік. На якому факультеті та спеціальності ти зараз навчаєшся? Медичний факультет №2, спеціальність “Медицина”. А як ти взагалі дізналася про УжНУ і чому саме сюди? Насамперед, мої родичі були старшокурсниками, які навчалися в УжНУ. Також університет відомий своєю найкращою роботою і для мене було безпечніше обрати західну Україну, тобто Ужгород і насправді це дуже спокійне місто для життя. А щодо української мови? Як йде її вивчення? Українська мова насправді важка і я все ще вивчаю її. Вже вивчила кілька фраз та знаю, як правильно читати. А ще окрім навчання чимось займаєшся? Я студент-медик з Індії, який любить подорожувати, хапатися за будь-які можливості, що трапляються на шляху. Я люблю знайомитися з людьми з різних сфер життя. Крім того, я захоплююся танцями, співом та різними художніми навичками, але медицина – це моя єдина любов, професія, якою я хочу займатися. А щодо колег чи друзів ? є хтось тут? Так! Я знайшла багато українських друзів, які дуже дружні і підтримують мене. Ну і на останок, які твої плани після закінчення навчання? Я планую спробувати себе та пройти іспит USMLE. Це іспит для роботи в США. Дія, дякую Вам за цю цікаву розмову. Я впевнена, що ви досягнете великих успіхів у житті. Дякую Вам!

На міжнародну журналістику в УжНУ я вступив цього року. І вже на 5 день навчання випала нагода поїхати на зйомку. Знав, що захід буде за участю Президента України Володимира Зеленського. Цікавість перемогла. Акредитація пройшла успішно і ранком визначеного дня рушили на зйомку. Ретельний огляд апаратури, особистий огляд  спецслужбами – і за 20-30 хвилин ми на місці зустрічі в передмісті Ужгорода. Зустрічі з журналістами запланована на 11 годину. Взявши штатив, камеру, мікрофони ми почали розкладатися. Все було налаштовано та очікували початку роботи. Ось і вони – Президент України Володимир Зеленський та президент Європейської Ради Антоніу Кошта. Ввійшли в конференцзал, щоб розповісти про хід перемовин та домовленості, які невдовзі опиняться у стрічці новин. Президент Євроради Антоніу Кошта говорив англійською, я його розумів, але вдягнув навушник, аби почути, як працює синхронний переклад. Він говорив про підтримку євроінтеграційних кроків України та перспективи вступу України в ЄС навіть під час триваючої війни.  Володимир Зеленський висловив вдячність за допомогу Україні та проінформував про телефонну розмову з президетом США Донадьдом Трампом та зустріч з Коаліцією охочих. Президент говорив українською. Для себе я усвідомив, як важливо журналісту-міжнароднику знати англійську на високому рівні, аби розуміти спікерів. По завершенню президенти потиснули один одному руки та пішли. Далі – вже наша робота. Усі журналісти швидко, хапаючи до рук телефони та ноутбуки почали писати, відправляти відео у свої редакції та готувати «включки» на телеканали з події, яка щойно завершилась.   Майданчик із включеннями в прямий етер переходив від телеканалів «Ми – Україна», «Суспільного» до «Freedom» та «Еспресо» (до речі, захід від телеканалу «Еспресо» висвітлював наш 4-курсник Максим Галашко). Журналісти розповідали інформацію, яку отримали кілька хвилин тому. Поряд працювали колеги з онлайн-видань та інформаційних агентств «Укрінформ», «Радіо Свободи», «УНІАН», «Associated Press» та інших. Виглядало все дуже динамічно, адже кожен хотів бути першим із важливою інформацією. Згодом до медійників доєдналася велика група словацьких журналістів. Лунала словацька, українська та англійська мови – всі були в очікуванні результатів другої великої зустрічі та виходу до журналістів Володимира Зеленського та Премʼєр-міністра Словаччини Роберта Фіцо. Перемовини добігали кінця і в залі для пресконференцій з’явилися голова Офісу Президента України Андрій Єрмак, міністр МЗС Андрій Сибіга, віце-прем’єр Тарас Качка, Надзвичайний та Повноважний посол України в Словаччині Мирослав Кастран, члени словацької делегації. «Загалом зустріч була продуктивною для обидвох сторін, що є  позитивом для подальшого розвитку у сфері співпраці Словаччини та України як близьких партнерів», – про це говорили і наш Президент, і словацький Прем’єр-міністр.  Журналісти ставили свої питання та отримували відповіді. В. Зеленський та Р. Фіцо потисли один одному руки та пішли. Журналісти в цей час почали готуватися до етерів та включень. У мене було пару хвилин, аби зробити фото на згадку. Був вибір стати за трибуну, де щойно був Роберт Фіцо або Володимир Зеленський. Попрямував, звісно ж, на місце українського президента. Фото на згадку – done. Далі все, як і в попередній раз: етери, записи, сюжети. Затим – дорога додому. Усвідомлення, що ми дізналися новини першими, а потім розповідали їх цілій країні підтверджувало значимість журналістської роботи. Тож перший день у журналістиці був важким, але емоційно насиченим. Задоволення отримав безмежне! Данііл Соломін, студент 1-го курсу ОП «Міжнародна журналістика» Фото: Максим Галашко, Закарпатська ОДА, телеканал «Інтер».