Коли здається, що варіантів більше немає, ці питання виникають самі собою.
Самогубство – це вихід? Чи є запасний?
Самогубство серед молоді залишається однією з найбільш болючих і замовчуваних проблем сучасного суспільства. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у 2021 році 727 тисяч людей наклали на себе руки. Мовою цифр — це понад одна смерть на кожну сотню із загальної кількості смертей у світі. Кожні 43 секундихтось свідомо обирає завершити своє життя.
“У мене погані думки. Про самогубство. Вже більше трьох років. У мене був план зарізати себе. Але до цього не дійшло. Я хотіла стрибнути під машину. Мені різко цього захотілося. Я не стрибнула. Тепер я ходжу вулицями, де їздить мало машин. Я відчуваю смерть. Допоможіть! Заспокойте мене! Ці думки не мої. Вони самі з’являються”.

ВООЗ зазначає, що, попри незначне зниження показників за останні два десятиліття, ситуація залишається надзвичайно складною. З 2000 до 2021 року кількість самогубств скоротилася на 35%. Якщо ж така тенденція збережеться, до 2030 року зниження становитиме лише 12% — замість прогнозованих 33%.
“Життєві думки. Мрію вже зробити це довго, швидше за все, з 9 років. Були самогубств, але мене врятували. я стараюсь просто говорити з людьми, не думати про погане. Це іноді допомагає, але ситуації бувають гірші.”
Подібні зізнання в соцмережах — не поодинокі. Якщо поглянути на цифри, вони справді шокують. Поки ви читаєте цей текст (а це приблизно 4 хвилини), нескладно порахувати, скільки людей у світі вирішують покінчити зі своїм життям: позбавити батьків дитини; кохану людину — надії; друзів — спокою; дитину — одного з батьків…
Варто зауважити: у більшості випадків суїцидальним діям передують довгі роздуми та внутрішня боротьба. Це не імпульс «тут і зараз», а процес, у якому біль поступово здається нестерпним.
Багатьох лякають самі думки про суїцид. Інколи вони з’являються без очевидних причин — і це жахає ще більше. Як знизити рівень стресу в такій ситуації?

«Мені допомогло те, що я одружився. У мене були такі ж думки. І досі є. І кожного разу я дивлюся на дружину, або згадую про неї, якщо вона не поруч, і думки відходять».
Едвін Шнайдман — батько сучасної суїцидології — пояснював такий стан як нестерпний психологічний біль, якого людина прагне позбутися. Психолог вірив, що відкрита розмова, підтримка та зниження емоційного болю є ключами до подолання суїцидальних думок.

«Люди не хочуть померти — вони хочуть припинити біль»
Едвін Шнайдман
Часто люди не говорять про власні проблеми через страх осуду, невпевненість у собі чи недовіру до інших. Саме для таких випадків існують організації підтримки. Зокрема Mental Health Europe — європейська неурядова організація, що працює з ментальним здоров’ям, включно із запобіганням самогубствам. Її спеціалісти створили інтерактивну карту з телефонами довіри та сервісами підтримки молоді в усіх європейських країнах.
В Україні доступні, зокрема, такі контакти:
- Lifeline Ukraine — гаряча лінія запобігання самогубствам (номер: 7333);
- Teenergizer — онлайн-консультації для дітей та і підлітків.
Якщо вас турбують думки про самогубство, не варто замикатися в собі й переживати все наодинці. Є люди, яким ви потрібні. Є фахівці та організації, готові підтримати й допомогти повернути інтерес до життя.
Пам’ятайте: це біль, який може скінчитися, якщо почати його лікувати.


